Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати.
Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані.
Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі.
І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання.
Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій.
Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини.
Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці.
Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу.
І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами.
Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним.
Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Закладки |
Ширяла |
Шприці |
Гидропоника |
Сайт |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.
Алеее, братишки и сестришки, точите уши и загоняйтеуши, я тут совсем недавно провел самый офигенный флешмоб в своей жизни. Короче говоря, история такая: я решил себя малёха порадовать, вот заказал закладки идеальные, с таблеточника. Знаете, это такие штукенции, что когда шайбанут, берите плойку в руки и геймите до победного кача. Так вот, как только зацепил мои закладки, я понял, что выпить они просто так не дадут. Тут главное понять, что мне нужен стимул, мощный и желательно быстрый. И тут она явилась ко мне во сне – метадон!
Чуваки, вы представляете, как меня растрясло, когда я понял, что могу почувствовать себя настоящим зомби? Все впереди! Пошел я на улицу, искать свой желанный корабль с марихуаной, и у меня это получилось! Вот только выглядела я, конечно, не как музыкант Боб Марли, а скорее как хреновая копия жуткого зомби из «Ходячих мертвецов».
Ну и, естественно, я решил сразу же поделиться своими эмоциями с моими друзьями, они-то и стали моей вборкой. Все как один поняли, что я тут с кайфом по полной, и вместо того, чтобы остановить меня, решили тоже лечь на метадоновую иголку.
Слышь, а чуваки-бруталы, вы знаете, какой ад начинается после этого? Мой мозг превратился в настоящий меф, а все остальное – это вообще отдельная история. Показалось, что я вспомнил все свои прошлые рождества, а отходняк это вообще как нарко похмелье соединенное с ломкой привычки к марихуане. Ну а после такой выборки я перешел на новый уровень коллекционирования стимуляторов – вот этих самых метадонов.
Да гулял я, братишки, по улицам своего города, и вокруг были одни клоуны-зомби. Они ходили, говорили непонятные слова и махали руками, как бешеные пограничники. Я и сам не отставал – неистово прыгал, выкрикивал слова, не имеющие смысла, и делал все это со страшной силой и величием флешмоба. Люди вокруг меня офигевали, они уже давно поняли, что на улице движуха – значит, в городе наркоманские закладки на пике популярности.
А, братва, а вот знаете, чего я еще вспомнил? Когда я сделал следующую дозу, то у меня начался сразу же старт в 3D. Я видел лица моих друзей, и все они были похожи на клоунов-зомби. Видели бы вы свои рожи, когда я начал им втюхивать свою чудо-медицину. Они сами не понимали, как они стали частью моего флешмобного мира. |
Так что, ребята, берите мои слова на заметку – метадон это жестокий опыт, который позволяет ощутить себя настоящим зомби. Но я должен признаться, что после всей этой истории я разочаровался в наркотиках. Ведь настоящий кайф – это когда ты находишься в окружении людей, которые ценят тебя таким, какой ты есть.
Так что, люди, давайте оставим эту наркотическую хрень и пойдем встречать новый день с чистой головой, полной энергии и позитива!